<p style="text-align: justify;">Ще у 2014 р. Уакраїна увійшла до п'ятірки країн з найбільшою замінованою територією. Сусіди за рейтингом: Сирія, Афганістан, Ємен та М'янма. Після повномасштабного рашистського вторгнення у 2022 р. ми очолюємо цей сумний список.</p> <p style="text-align: justify;"> </p> <p style="text-align: center;"><strong>Ціна питання</strong></p> <p style="text-align: justify;">На першому місці – гуманітарний аспект. За перші 5 років війни на Донбасі внаслідок мінного терору окупантів загинуло понад 1 тис. мирних жителів.</p> <p style="text-align: justify;">Ще стільки ж стали жертвами у 2022-2024 рр., за даними МВС. Приблизно кожен 8-й випадок пов'язаний з дітьми. Загалом у зоні ризику ураження мінами, за інформацією ООН, перебувають понад 14 млн осіб.</p> <p style="text-align: justify;">Але й про економічний аспект не варто забувати. Головний удар мінна війна завдає агросектору. За оцінками прем'єра Д.Шмигаля, площа потенційно забрудненої мінами території – 20 млн га. Здебільшого це сільгоспугіддя.</p> <p style="text-align: justify;">Сумарні втрати від їхнього виведення з посівного обороту сягають $11,2 млрд, за підрахунками британського Tony Blair Institute. Це близько 5,6% річного ВВП (валового внутрішнього продукту) України. Притому, що саме агропродукція – основна стаття національного експорту.</p> <p style="text-align: justify;">Зараз Донбас стоїть ніби за дужками цієї проблеми: більша частина його території окупована, на решті йдуть інтенсивні бої. Говорити про розмінування там неактуально.</p> <p style="text-align: justify;">Там, де цим можна і потрібно займатися вже зараз – за рівнем забрудненості лідирують Харківська та Херсонська обл.</p> <div class="article__content__img"><img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="/upload/media/2024/10/16/map.jpg" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;">Загальновідоме правило розв'язання математичних завдань – від найпростішого до складного. Такий самий підхід використовує влада у сфері протимінної політики.</p> <p style="text-align: justify;">Мінекономіки пропонує серед потенційно забруднених виявляти малозабруднені чи незабруднені землі та швидко повертати їх в експлуатацію.</p> <p style="text-align: justify;"><em>"Розмінування територій із високою щільністю забруднення буде відкладено в часі. Це дозволить раціонально використовувати ресурси та швидко повернути до продуктивного використання значні території</em>", – пояснює міністерка Ю.Свириденко. Очевидно, що це дуже раціональна стратегія.</p> <p style="text-align: justify;">У Tony Blair Institute підрахували, що у Харківській, Сумській, Чернігівській та Миколаївській обл. через мінування сільгоспугідь втрачено понад 20% регіонального ВВП. Втрати місцевих бюджетів перевищують $1,1 млрд. Це недоотримані податки від аграріїв.</p> <p style="text-align: justify;">Світовий банк оцінює вартість повного розмінування України в астрономічну (як для нас) суму: $35-38 млрд. При цьому експерти виходять із середньої ринкової вартості таких робіт в інших країнах, $30-50 тис./га.</p> <p style="text-align: justify;">Слід зазначити, що голова Мінекономіки озвучувала інші дані. Вона наводила приклад у Житомирській обл., де розмінування 3 га коштувало 500 тис. грн. У перерахунку на валюту це $4 тис. за га, тобто у 10 разів дешевше. Але...</p> <p style="text-align: justify;">Розмінування поділяється на гуманітарне та комерційне. Першим займається держава в особі саперної служби ДСНС МВС. Це якщо треба розмінувати дорогу чи лікарню, наприклад. Найімовірніше, у житомирському кейсі було гуманітарне розмінування. Оскільки М. Різак, директор зі зв'язків із органами влади компанії "Нібулон", одного з найбільших агрохолдингів України, також називав цифру $30-50 тис./га.</p> <p style="text-align: justify;">"Це непропорційно вартості землі в Україні", – наголосив він. За словами М.Різака, у зв'язку з цим міжнародна підтримка надважлива: фермери не можуть самі профінансувати очищення своєї землі від мін.</p> <p style="text-align: justify;">Раніше прем'єр Д.Шмигаль повідомляв, що владі вдалося залучити від закордонних партнерів понад $500 млн на проєкти розмінування. Але, мабуть, ці гроші підуть на гуманітарне розмінування.</p> <p style="text-align: justify;">Що ж до фермерів, про них держава теж не забула. Минулого року вона повертала фермерським господарствам 50% вартості розмінування. На ці цілі із держбюджету було виділено 2 млрд грн.</p> <p style="text-align: justify;">У ц.р. компенсації збільшили до 80%, з вересня – до 100%. Обсяг бюджетного фінансування за цією програмою зріс до 3,5 млрд грн. Ну а великим агрохолдингам все ж таки доведеться оплачувати протимінне очищення зі своєї кишені. А надалі стягувати компенсацію від РФ у судах.</p> <p style="text-align: justify;">За розрахунками Tony Blair Institute, витрати на розмінування окупляться за 3 роки за рахунок повернення сільгоспземель у посівний оборот.</p> <p style="text-align: justify;"> </p> <p style="text-align: center;"><strong>Ринок керує</strong></p> <p style="text-align: justify;">Влада України планує за 10 років очистити 80% замінованих територій. Раніше "ОстроВ" зазначав, що це реалістична мета. Хоча, звичайно, хотілося б швидше. Скажімо, років за 5.</p> <p style="text-align: justify;">Це можливо, оскільки темпи робіт прискорюються. Якщо за весь 2023 р. було очищено 208 тис. га, то ц.р. – 214 тис. га лише за січень–серпень.</p> <p style="text-align: justify;">Справа в тому, що до початку минулого року в країні налічувалося лише 6 компаній-операторів протимінної діяльності та близько 1000 саперів, задіяних у цих роботах. На початок нинішнього року було вже 26 операторів та 3000 саперів, на початок вересня – 51 оператор.</p> <p style="text-align: justify;"> За даними Ю.Свириденко, ще 29 операторів наразі проходять сертифікацію, 40 – готуються до неї. "<em>Ринок операторів відкритий</em>", – наголосила вона, виступаючи у вересні на I форумі "Розмінуй Україну" (Demine Ukraine Forum) у Києві.</p> <p style="text-align: justify;">Міністерка не випадково використала слово "ринок". Якщо мова про очищення сільгоспугідь – то це вже комерція, не "гуманітарка". Адже, як зазначалося, через земельний "простій" аграрії зазнають серйозних фінансових втрат.</p> <p style="text-align: justify;">Тому вони мають власний інтерес до розмінування. А якщо є попит – є і пропозиція. Наприклад, у вересні хорватська компанія DOK-ING, один із світових лідерів у сфері роботизованих систем для розмінування, відкрила офіс в Україні.</p> <p style="text-align: justify;">Варто зазначити, що після балканської війни 1990-х саме Хорватія була лідером серед європейських країн за рівнем мінного забруднення. Тому тут дуже добре знають, як упоратися з проблемою. І українська влада цей досвід використовує.</p> <p style="text-align: justify;">Так, у вересні у Києві запрацював Офіс протимінної діяльності ДСНС. Його задачі – планування робіт із розмінування, контроль за їх виконанням приватними компаніями, сертифікація операторів розмінування. Аналогічний орган давно створено та діє у Хорватії.</p> <p style="text-align: justify;">Співпраця з хорватами і, зокрема, з DOK-ING, виглядає взаємовигідною та досить перспективною з комерційної точки зору.</p> <p style="text-align: justify;">ДСНС України є великим замовником хорватської техніки. Також її закуповують Міноборони для ЗСУ та Держспецслужба транспорту (раніше – залізничні війська).</p> <p style="text-align: justify;">Зі свого боку, DOK-ING налагодила в Україні крупновузлове збирання машин для розмінування у партнерстві з місцевою компанією A3TECH. Із 45 машин DOK-ING, які працюють в Україні, 8 зібрано на українському заводі.</p> <div class="article__content__img"><img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="/upload/media/2024/10/16/p2.jpg" alt="" /></div> <p style="text-align: center;"><em>Хорватські машини для розмінування українського збирання пройшли успішні випробування у польових умовах</em></p> <p style="text-align: justify;">До кінця ц.р. хорвати обіцяють довести локалізацію до 100%. Це означає, що всі машини DOK-ING, що використовуються в Україні, надалі будуть лише українського збирання. З використанням компонентів та матеріалів місцевого виробництва.</p> <p style="text-align: justify;">Тим самим шляхом має намір йти датський виробник протимінного обладнання HYDREMA: компанія підписала відповідний меморандум із Мінстратегпромом України.</p> <p style="text-align: justify;">Українські компанії також активно освоюють цей перспективний напрямок. У лютому ц.р. efarm pro презентувала власну машину для розмінування, випуск якої налагоджено на одному із сумських машзаводів.</p> <div class="article__content__img"><img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="/upload/media/2024/10/16/p1.jpg" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;">У Мінекономіки наголошують, що ця машина, створена на основі шасі трактора Т-156, за характеристиками не поступається найкращим західним аналогам. Вона здатна очищати за годину 5000 м2, як хорватська DOK-ING MV-10. На той момент це була вже третя модель вітчизняної розробки.</p> <p style="text-align: justify;">Таким чином, мета, озвучена на форумі міністеркою Ю.Свириденко – зробити Україну світовим лідером у розробці та застосуванні новітніх протимінних технологій – виглядає як цілком здійсненна.</p>